(1 млн. рр. до н.е. - IX ст. н.е.)
Цей період є найтривалішим в історії України. Він охоплює час від появи на українських землях перших людей і до утворення держави - Київської Русі. Населення пройшло шлях від первісної людини до людини сучасного біологічного виду, від первісного людського стада до зародження державності і цивілізованого суспільства.
Джерело: http://spadok.org.ua/trypillya/trypilska-kultura-abo-de-pochynalasya-istoriya-nashoyi-krayiny
Археологічна культура доби енеоліту та початку бронзового віку (близько 5400−2750 рр. до н. е.). Свою назву отримала на початку ХХ ст. за місцем розкопок, які проводив у 1896−1998 рр. тоді ще археолог-аматор, чех за походженням Вікентій (Честослав) Хвойка (Čeněk Chvojka) у околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області). Більшість знахідок із цих розкопок зберігається нині у Національному музеї історії України в м.Києві, за винятком речей, які дослідник подарував музеям інших міст та країн. Так трипільські старожитності потрапили до Харкова, Саратова, Москви і Санкт-Петербурга, і навіть до Праги, де в Карловому університеті зберігалися ще у 30-ті роки ХХ ст. Цю колекцію опублікував Олег Кандиба – український археолог, який навчався і захистив докторат з трипільської культури у цьому ж університеті.
Джерело: http://histua.com/istoriya-ukraini/knyaya-doba/kiivska-rus
За часів князювання Володимира Великого (980-1015 рр.) було завершено формування території Київської Русі. Вона займала територію від Чудського, Ладозького й Онезького озер на півночі до річок Дон, Рось, Сула, Південний Буг на півдні; від Дністра, Карпат, Німану, Західної Двіни на заході до межиріччя Волги та Оки на сході; її площа становила близько 800 тис. км кв.
В історії Київської Русі можна виділити три послідовних періоди:
- період виникнення та становлення й еволюції державних структур, що хронологічно охоплює кінець IX - кінець X ст.;
- період найбільшого піднесення і розвитку Київської Русі (кінець X - середина XI ст.)
- період політичної роздробленості Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.).
Українські козаки — організована військова сила, яка повстала з метою оборони українських земель (Поділля, Волині, Покуття, Галицької Русі тощо) від татарських орд.
Перші згадки про українських козаків зустрічаються в історичних джерелах 80–90-х років ХV ст., йшлося про населення центральної України, яке ходило на різні промисли («в уходи») — полювання, рибальство, видобуток солі, селітри або займалося охоронною службою на кордоні між князівством Литовським і Кримським ханством.
http://www.memory.gov.ua/sitemap - УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ
Комментариев нет:
Отправить комментарий